«Чорнобиль: біль і скорбота України»
- 4 дні тому
- Читати 1 хв
26 квітня 1986 року — одна з найчорніших дат в історії України та всього світу. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалася хмара радіоактивного пилу.
26 квітня — День національної жалоби. Страшні наслідки Чорнобильської трагедії — це смерті, хвороби, безлюдна пустеля навколо станції. Про те, що сталося, не можна забувати. Пам’ять — це данина живих усім, хто загинув, рятуючи інших.
З нагоди 40-ї річниці аварії на ЧАЕС у Кленовецькій гімназії відбувся урок пам’яті «Чорнобиль: біль і скорбота України». Згідно з планом роботи методичного об’єднання вчителів природничо-математичного циклу, позакласний захід підготували і провели учні 9 класу разом із учителькою хімії та біології Іриною Шваб.
На урок пам’яті було запрошено героя-ліквідатора аварії на ЧАЕС, голову асоціації ліквідаторів аварії на ЧАЕС у Мукачівському районі, ліквідатора І категорії, жителя села Жборівці Кольчинської територіальної громади — Мущинку Василя Васильовича.
Учні уважно слухали змістовну й зворушливу розповідь про події 40-річної давнини, про те, як вдалося ліквідувати наслідки цієї страшної катастрофи. Після аварії на ЧАЕС на квітучій українській землі з’явилися покинуті міста і села, мертвий ліс, сади з плодами, насиченими радіоактивною отрутою, вода, непридатна для споживання…
Багато молодих людей віддали своє життя, захищаючи інших, багато стали інвалідами (серед них і наш гість).
Будьмо пам’ятати цих людей, адже вони — наша історія, наші герої.
Коментарі